безсо́вісний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безсо́вісний | безсо́вісна | безсо́вісне | безсо́вісні |
родовий | безсо́вісного | безсо́вісної | безсо́вісного | безсо́вісних |
давальний | безсо́вісному | безсо́вісній | безсо́вісному | безсо́вісним |
знахідний | безсо́вісний, безсо́вісного | безсо́вісну | безсо́вісне | безсо́вісні, безсо́вісних |
орудний | безсо́вісним | безсо́вісною | безсо́вісним | безсо́вісними |
місцевий | на/у безсо́вісному, безсо́віснім | на/у безсо́вісній | на/у безсо́вісному, безсо́віснім | на/у безсо́вісних |