| без’язи́кий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | без’язи́кий | без’язи́ка | без’язи́ке | без’язи́кі |
| родовий | без’язи́кого | без’язи́кої | без’язи́кого | без’язи́ких |
| давальний | без’язи́кому | без’язи́кій | без’язи́кому | без’язи́ким |
| знахідний | без’язи́кого, без’язи́кий | без’язи́ку | без’язи́ке | без’язи́ких, без’язи́кі |
| орудний | без’язи́ким | без’язи́кою | без’язи́ким | без’язи́кими |
| місцевий | на/у без’язи́кому, без’язи́кім | на/у без’язи́кій | на/у без’язи́кому, без’язи́кім | на/у без’язи́ких |