| | |
| бинтува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | бинтува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бинту́ймо |
| 2 особа | бинту́й | бинту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бинтува́тиму | бинтува́тимемо, бинтува́тимем |
| 2 особа | бинтува́тимеш | бинтува́тимете |
| 3 особа | бинтува́тиме | бинтува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бинту́ю | бинту́ємо, бинту́єм |
| 2 особа | бинту́єш | бинту́єте |
| 3 особа | бинту́є | бинту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бинту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бинтува́в | бинтува́ли |
| жін. р. | бинтува́ла |
| сер. р. | бинтува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| бинто́ваний |
| Безособова форма |
| бинто́вано |
| Дієприслівник |
| бинтува́вши |
