| бича́чий – прикметник | ||||
| (до бик – тварина) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бича́чий | бича́ча | бича́че | бича́чі |
| родовий | бича́чого | бича́чої | бича́чого | бича́чих |
| давальний | бича́чому | бича́чій | бича́чому | бича́чим |
| знахідний | бича́чий, бича́чого | бича́чу | бича́че | бича́чі, бича́чих |
| орудний | бича́чим | бича́чою | бича́чим | бича́чими |
| місцевий | на/у бича́чому, бича́чім | на/у бича́чій | на/у бича́чому, бича́чім | на/у бича́чих |