| | | | |
| благогові́йний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | благогові́йний | благогові́йна | благогові́йне | благогові́йні |
| родовий | благогові́йного | благогові́йної | благогові́йного | благогові́йних |
| давальний | благогові́йному | благогові́йній | благогові́йному | благогові́йним |
| знахідний | благогові́йний, благогові́йного | благогові́йну | благогові́йне | благогові́йні, благогові́йних |
| орудний | благогові́йним | благогові́йною | благогові́йним | благогові́йними |
| місцевий | на/у благогові́йному, благогові́йнім | на/у благогові́йній | на/у благогові́йному, благогові́йнім | на/у благогові́йних |
