| благогові́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | благогові́ння | |
| родовий | благогові́ння | |
| давальний | благогові́нню | |
| знахідний | благогові́ння | |
| орудний | благогові́нням | |
| місцевий | на/у благогові́нні, благогові́нню | |
| кличний | благогові́ння* | |
| [книжн.] |