| благочи́нний – іменник чоловічого роду | ||
| (керівник кількох церковних парафій) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | благочи́нний | благочи́нні |
| родовий | благочи́нного | благочи́нних |
| давальний | благочи́нному | благочи́нним |
| знахідний | благочи́нного | благочи́нних |
| орудний | благочи́нним | благочи́нними |
| місцевий | на/у благочи́нному, благочи́ннім | на/у благочи́нних |
| кличний | благочи́нний | благочи́нні |