| благочи́нство – іменник середнього роду | ||
| (посада благочинного) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | благочи́нство | |
| родовий | благочи́нства | |
| давальний | благочи́нству | |
| знахідний | благочи́нство | |
| орудний | благочи́нством | |
| місцевий | на/у благочи́нстві | |
| кличний | благочи́нство* |