| | |
| блокува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | блокува́тися, блокува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | блоку́ймося, блоку́ймось |
| 2 особа | блоку́йся, блоку́йсь | блоку́йтеся, блоку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | блокува́тимуся, блокува́тимусь | блокува́тимемося, блокува́тимемось, блокува́тимемся |
| 2 особа | блокува́тимешся | блокува́тиметеся, блокува́тиметесь |
| 3 особа | блокува́тиметься | блокува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | блоку́юся, блоку́юсь | блоку́ємося, блоку́ємось, блоку́ємся |
| 2 особа | блоку́єшся | блоку́єтеся, блоку́єтесь |
| 3 особа | блоку́ється | блоку́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| блоку́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | блокува́вся, блокува́всь | блокува́лися, блокува́лись |
| жін. р. | блокува́лася, блокува́лась |
| сер. р. | блокува́лося, блокува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| блокува́вшись |
