| | |
| бовдури́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (збиратися клубом, купою) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | бовдури́тися, бовдури́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | бовдури́тиметься | бовдури́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | бовдури́ться | бовдуря́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бовдурячи́сь* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бовдури́вся, бовдури́всь | бовдури́лися, бовдури́лись |
| жін. р. | бовдури́лася, бовдури́лась |
| сер. р. | бовдури́лося, бовдури́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| бовдури́вшись |
| | |
| [діал.] | | |
