| | |
| богува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | богува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | богу́ймо |
| 2 особа | богу́й | богу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | богува́тиму | богува́тимемо, богува́тимем |
| 2 особа | богува́тимеш | богува́тимете |
| 3 особа | богува́тиме | богува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | богу́ю | богу́ємо, богу́єм |
| 2 особа | богу́єш | богу́єте |
| 3 особа | богу́є | богу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| богу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | богува́в | богува́ли |
| жін. р. | богува́ла |
| сер. р. | богува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| богува́вши |
| | |
| [рідко] | | |
