| божеві́льний1 – прикметник | ||||
| (психічно хворий; нерозсудливий; який є ознакою божевілля) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | божеві́льний | божеві́льна | божеві́льне | божеві́льні |
| родовий | божеві́льного | божеві́льної | божеві́льного | божеві́льних |
| давальний | божеві́льному | божеві́льній | божеві́льному | божеві́льним |
| знахідний | божеві́льний, божеві́льного | божеві́льну | божеві́льне | божеві́льні, божеві́льних |
| орудний | божеві́льним | божеві́льною | божеві́льним | божеві́льними |
| місцевий | на/у божеві́льному, божеві́льнім | на/у божеві́льній | на/у божеві́льному, божеві́льнім | на/у божеві́льних |