| | |
| бреха́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | бреха́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бреші́мо, бреші́м |
| 2 особа | бреши́ | бреші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бреха́тиму | бреха́тимемо, бреха́тимем |
| 2 особа | бреха́тимеш | бреха́тимете |
| 3 особа | бреха́тиме | бреха́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | брешу́ | бре́шемо, бре́шем |
| 2 особа | бре́шеш | бре́шете |
| 3 особа | бре́ше | бре́шуть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бре́шучи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бреха́в | бреха́ли |
| жін. р. | бреха́ла |
| сер. р. | бреха́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| бреха́вши |
| | |
| [розм.] | | |
