| | |
| брика́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | брика́тися, брика́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | брика́ймося, брика́ймось |
| 2 особа | брика́йся, брика́йсь | брика́йтеся, брика́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | брика́тимуся, брика́тимусь | брика́тимемося, брика́тимемось, брика́тимемся |
| 2 особа | брика́тимешся | брика́тиметеся, брика́тиметесь |
| 3 особа | брика́тиметься | брика́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | брика́юся, брика́юсь | брика́ємося, брика́ємось, брика́ємся |
| 2 особа | брика́єшся | брика́єтеся, брика́єтесь |
| 3 особа | брика́ється | брика́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| брика́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | брика́вся, брика́всь | брика́лися, брика́лись |
| жін. р. | брика́лася, брика́лась |
| сер. р. | брика́лося, брика́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| брика́вшись |
