| | |
| брукува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | брукува́тися, брукува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | брукува́тиметься | брукува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | бруку́ється | бруку́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бруку́ючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | брукува́вся, брукува́всь | брукува́лися, брукува́лись |
| жін. р. | брукува́лася, брукува́лась |
| сер. р. | брукува́лося, брукува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| брукува́вшись |
