| брукі́т – іменник чоловічого роду | ||
| (мінерал) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | брукі́т | брукі́ти |
| родовий | брукі́ту | брукі́тів |
| давальний | брукі́ту, брукі́тові | брукі́там |
| знахідний | брукі́т | брукі́ти |
| орудний | брукі́том | брукі́тами |
| місцевий | на/у брукі́ті | на/у брукі́тах |
| кличний | брукі́те* | брукі́ти* |