| брязкітли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | брязкітли́вий | брязкітли́ва | брязкітли́ве | брязкітли́ві |
| родовий | брязкітли́вого | брязкітли́вої | брязкітли́вого | брязкітли́вих |
| давальний | брязкітли́вому | брязкітли́вій | брязкітли́вому | брязкітли́вим |
| знахідний | брязкітли́вий | брязкітли́ву | брязкітли́ве | брязкітли́ві |
| орудний | брязкітли́вим | брязкітли́вою | брязкітли́вим | брязкітли́вими |
| місцевий | на/у брязкітли́вому, брязкітли́вім | на/у брязкітли́вій | на/у брязкітли́вому, брязкітли́вім | на/у брязкітли́вих |