| | |
| бубни́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | бубни́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бубні́мо, бубні́м |
| 2 особа | бубни́ | бубні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бубни́тиму | бубни́тимемо, бубни́тимем |
| 2 особа | бубни́тимеш | бубни́тимете |
| 3 особа | бубни́тиме | бубни́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бубню́ | бубнимо́, бубни́м |
| 2 особа | бубни́ш | бубните́ |
| 3 особа | бубни́ть | бубня́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бубнячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бубни́в | бубни́ли |
| жін. р. | бубни́ла |
| сер. р. | бубни́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| бубни́вши |
