| | |
| бурлакува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | бурлакува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бурлаку́ймо |
| 2 особа | бурлаку́й | бурлаку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бурлакува́тиму | бурлакува́тимемо, бурлакува́тимем |
| 2 особа | бурлакува́тимеш | бурлакува́тимете |
| 3 особа | бурлакува́тиме | бурлакува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бурлаку́ю | бурлаку́ємо, бурлаку́єм |
| 2 особа | бурлаку́єш | бурлаку́єте |
| 3 особа | бурлаку́є | бурлаку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бурлаку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бурлакува́в | бурлакува́ли |
| жін. р. | бурлакува́ла |
| сер. р. | бурлакува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| бурлакува́вши |
