| | |
| бурува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | бурува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | буру́ймо |
| 2 особа | буру́й | буру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бурува́тиму | бурува́тимемо, бурува́тимем |
| 2 особа | бурува́тимеш | бурува́тимете |
| 3 особа | бурува́тиме | бурува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | буру́ю | буру́ємо, буру́єм |
| 2 особа | буру́єш | буру́єте |
| 3 особа | буру́є | буру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| буру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бурува́в | бурува́ли |
| жін. р. | бурува́ла |
| сер. р. | бурува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| бурува́вши |
| | |
| [рідко] | | |
