| бухи́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | бухи́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | бухи́кнімо, бухи́кнім | |
| 2 особа | бухи́кни | бухи́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бухи́кну | бухи́кнемо, бухи́кнем |
| 2 особа | бухи́кнеш | бухи́кнете |
| 3 особа | бухи́кне | бухи́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | бухи́кнув | бухи́кнули |
| жін.р. | бухи́кнула | |
| сер.р. | бухи́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| бухи́кнувши | ||
| [розм.] | ||