| | |
| бу́цатися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | бу́цатися, бу́цатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бу́цаймося, бу́цаймось |
| 2 особа | бу́цайся, бу́цайсь | бу́цайтеся, бу́цайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бу́цатимуся, бу́цатимусь | бу́цатимемося, бу́цатимемось, бу́цатимемся |
| 2 особа | бу́цатимешся | бу́цатиметеся, бу́цатиметесь |
| 3 особа | бу́цатиметься | бу́цатимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бу́цаюся, бу́цаюсь | бу́цаємося, бу́цаємось, бу́цаємся |
| 2 особа | бу́цаєшся | бу́цаєтеся, бу́цаєтесь |
| 3 особа | бу́цається | бу́цаються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бу́цаючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бу́цався, бу́цавсь | бу́цалися, бу́цались |
| жін. р. | бу́цалася, бу́цалась |
| сер. р. | бу́цалося, бу́цалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| бу́цавшись |
