| бучли́вий – прикметник | ||||
| (тривожний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бучли́вий | бучли́ва | бучли́ве | бучли́ві |
| родовий | бучли́вого | бучли́вої | бучли́вого | бучли́вих |
| давальний | бучли́вому | бучли́вій | бучли́вому | бучли́вим |
| знахідний | бучли́вий, бучли́вого | бучли́ву | бучли́ве | бучли́ві, бучли́вих |
| орудний | бучли́вим | бучли́вою | бучли́вим | бучли́вими |
| місцевий | на/у бучли́вому, бучли́вім | на/у бучли́вій | на/у бучли́вому, бучли́вім | на/у бучли́вих |
| [діал.] | ||||