| | |
| бідкува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (бідкатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | бідкува́тися, бідкува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бідку́ймося, бідку́ймось |
| 2 особа | бідку́йся, бідку́йсь | бідку́йтеся, бідку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бідкува́тимуся, бідкува́тимусь | бідкува́тимемося, бідкува́тимемось, бідкува́тимемся |
| 2 особа | бідкува́тимешся | бідкува́тиметеся, бідкува́тиметесь |
| 3 особа | бідкува́тиметься | бідкува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бідку́юся, бідку́юсь | бідку́ємося, бідку́ємось, бідку́ємся |
| 2 особа | бідку́єшся | бідку́єтеся, бідку́єтесь |
| 3 особа | бідку́ється | бідку́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бідку́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бідкува́вся, бідкува́всь | бідкува́лися, бідкува́лись |
| жін. р. | бідкува́лася, бідкува́лась |
| сер. р. | бідкува́лося, бідкува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| бідкува́вшись |
| | |
| [рідко] | | |
