білокоро́вицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | білокоро́вицький | білокоро́вицька | білокоро́вицьке | білокоро́вицькі |
родовий | білокоро́вицького | білокоро́вицької | білокоро́вицького | білокоро́вицьких |
давальний | білокоро́вицькому | білокоро́вицькій | білокоро́вицькому | білокоро́вицьким |
знахідний | білокоро́вицький, білокоро́вицького | білокоро́вицьку | білокоро́вицьке | білокоро́вицькі, білокоро́вицьких |
орудний | білокоро́вицьким | білокоро́вицькою | білокоро́вицьким | білокоро́вицькими |
місцевий | на/у білокоро́вицькому, білокоро́вицькім | на/у білокоро́вицькій | на/у білокоро́вицькому, білокоро́вицькім | на/у білокоро́вицьких |