білокучеря́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | білокучеря́вий | білокучеря́ва | білокучеря́ве | білокучеря́ві |
родовий | білокучеря́вого | білокучеря́вої | білокучеря́вого | білокучеря́вих |
давальний | білокучеря́вому | білокучеря́вій | білокучеря́вому | білокучеря́вим |
знахідний | білокучеря́вий, білокучеря́вого | білокучеря́ву | білокучеря́ве | білокучеря́ві, білокучеря́вих |
орудний | білокучеря́вим | білокучеря́вою | білокучеря́вим | білокучеря́вими |
місцевий | на/у білокучеря́вому, білокучеря́вім | на/у білокучеря́вій | на/у білокучеря́вому, білокучеря́вім | на/у білокучеря́вих |