| білу́жачий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | білу́жачий | білу́жача | білу́жаче | білу́жачі |
| родовий | білу́жачого | білу́жачої | білу́жачого | білу́жачих |
| давальний | білу́жачому | білу́жачій | білу́жачому | білу́жачим |
| знахідний | білу́жачий, білу́жачого | білу́жачу | білу́жаче | білу́жачі, білу́жачих |
| орудний | білу́жачим | білу́жачою | білу́жачим | білу́жачими |
| місцевий | на/у білу́жачому, білу́жачім | на/у білу́жачій | на/у білу́жачому, білу́жачім | на/у білу́жачих |