біляри́нковий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | біляри́нковий | біляри́нкова | біляри́нкове | біляри́нкові |
родовий | біляри́нкового | біляри́нкової | біляри́нкового | біляри́нкових |
давальний | біляри́нковому | біляри́нковій | біляри́нковому | біляри́нковим |
знахідний | біляри́нковий, біляри́нкового | біляри́нкову | біляри́нкове | біляри́нкові, біляри́нкових |
орудний | біляри́нковим | біляри́нковою | біляри́нковим | біляри́нковими |
місцевий | на/у біляри́нковому, біляри́нковім | на/у біляри́нковій | на/у біляри́нковому, біляри́нковім | на/у біляри́нкових |