| вандрівни́й – прикметник | ||||
| (мандрівний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вандрівни́й | вандрівна́ | вандрівне́ | вандрівні́ |
| родовий | вандрівно́го | вандрівно́ї | вандрівно́го | вандрівни́х |
| давальний | вандрівно́му | вандрівні́й | вандрівно́му | вандрівни́м |
| знахідний | вандрівни́й, вандрівно́го | вандрівну́ | вандрівне́ | вандрівні́, вандрівни́х |
| орудний | вандрівни́м | вандрівно́ю | вандрівни́м | вандрівни́ми |
| місцевий | на/у вандрівно́му, вандрівні́м | на/у вандрівні́й | на/у вандрівно́му, вандрівні́м | на/у вандрівни́х |
| [діал.] | ||||