| | |
| вбезпеча́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (покладатися на щось; мати надію) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вбезпеча́тися, вбезпеча́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вбезпеча́ймося, вбезпеча́ймось |
| 2 особа | вбезпеча́йся, вбезпеча́йсь | вбезпеча́йтеся, вбезпеча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вбезпеча́тимуся, вбезпеча́тимусь | вбезпеча́тимемося, вбезпеча́тимемось, вбезпеча́тимемся |
| 2 особа | вбезпеча́тимешся | вбезпеча́тиметеся, вбезпеча́тиметесь |
| 3 особа | вбезпеча́тиметься | вбезпеча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вбезпеча́юся, вбезпеча́юсь | вбезпеча́ємося, вбезпеча́ємось, вбезпеча́ємся |
| 2 особа | вбезпеча́єшся | вбезпеча́єтеся, вбезпеча́єтесь |
| 3 особа | вбезпеча́ється | вбезпеча́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вбезпеча́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вбезпеча́вся, вбезпеча́всь | вбезпеча́лися, вбезпеча́лись |
| жін. р. | вбезпеча́лася, вбезпеча́лась |
| сер. р. | вбезпеча́лося, вбезпеча́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вбезпеча́вшись |
