| вбра́тий – прикметник | ||||
| (вбраний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вбра́тий | вбра́та | вбра́те | вбра́ті |
| родовий | вбра́того | вбра́тої | вбра́того | вбра́тих |
| давальний | вбра́тому | вбра́тій | вбра́тому | вбра́тим |
| знахідний | вбра́тий, вбра́того | вбра́ту | вбра́те | вбра́ті, вбра́тих |
| орудний | вбра́тим | вбра́тою | вбра́тим | вбра́тими |
| місцевий | на/у вбра́тому, вбра́тім | на/у вбра́тій | на/у вбра́тому, вбра́тім | на/у вбра́тих |
| [розм.] | ||||