| ведме́дячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ведме́дячий | ведме́дяча | ведме́дяче | ведме́дячі |
| родовий | ведме́дячого | ведме́дячої | ведме́дячого | ведме́дячих |
| давальний | ведме́дячому | ведме́дячій | ведме́дячому | ведме́дячим |
| знахідний | ведме́дячий, ведме́дячого | ведме́дячу | ведме́дяче | ведме́дячі, ведме́дячих |
| орудний | ведме́дячим | ведме́дячою | ведме́дячим | ведме́дячими |
| місцевий | на/у ведме́дячому, ведме́дячім | на/у ведме́дячій | на/у ведме́дячому, ведме́дячім | на/у ведме́дячих |