| велеле́пий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | велеле́пий | велеле́па | велеле́пе | велеле́пі |
| родовий | велеле́пого | велеле́пої | велеле́пого | велеле́пих |
| давальний | велеле́пому | велеле́пій | велеле́пому | велеле́пим |
| знахідний | велеле́пий, велеле́пого | велеле́пу | велеле́пе | велеле́пі, велеле́пих |
| орудний | велеле́пим | велеле́пою | велеле́пим | велеле́пими |
| місцевий | на/у велеле́пому, велеле́пім | на/у велеле́пій | на/у велеле́пому, велеле́пім | на/у велеле́пих |
| [арх., рідко] | ||||