| | | | |
| велерозу́мний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | велерозу́мний | велерозу́мна | велерозу́мне | велерозу́мні |
| родовий | велерозу́много | велерозу́мної | велерозу́много | велерозу́мних |
| давальний | велерозу́мному | велерозу́мній | велерозу́мному | велерозу́мним |
| знахідний | велерозу́много, велерозу́мний | велерозу́мну | велерозу́мне | велерозу́мних, велерозу́мні |
| орудний | велерозу́мним | велерозу́мною | велерозу́мним | велерозу́мними |
| місцевий | на/у велерозу́мному, велерозу́мнім | на/у велерозу́мній | на/у велерозу́мному, велерозу́мнім | на/у велерозу́мних |
| | | | |
| [ірон.] | | | | |