| | |
| вельцюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (переробляти відходи) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вельцюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вельцю́ймо |
| 2 особа | вельцю́й | вельцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вельцюва́тиму | вельцюва́тимемо, вельцюва́тимем |
| 2 особа | вельцюва́тимеш | вельцюва́тимете |
| 3 особа | вельцюва́тиме | вельцюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вельцю́ю | вельцю́ємо, вельцю́єм |
| 2 особа | вельцю́єш | вельцю́єте |
| 3 особа | вельцю́є | вельцю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вельцю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вельцюва́в | вельцюва́ли |
| жін. р. | вельцюва́ла |
| сер. р. | вельцюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вельцюва́вши |
