| | |
| велі́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | велі́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | велі́мо, велі́м |
| 2 особа | вели́ | велі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | велі́тиму | велі́тимемо, велі́тимем |
| 2 особа | велі́тимеш | велі́тимете |
| 3 особа | велі́тиме | велі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | велю́ | велимо́, вели́м |
| 2 особа | вели́ш | велите́ |
| 3 особа | вели́ть | веля́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| велячи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | велі́в | велі́ли |
| жін. р. | велі́ла |
| сер. р. | велі́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| велі́вши |
