| | |
| вереди́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вереди́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вереді́мо, вереді́м |
| 2 особа | вереди́ | вереді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вереди́тиму | вереди́тимемо, вереди́тимем |
| 2 особа | вереди́тимеш | вереди́тимете |
| 3 особа | вереди́тиме | вереди́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вереджу́ | вередимо́, вереди́м |
| 2 особа | вереди́ш | вередите́ |
| 3 особа | вереди́ть | вередя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вередячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вереди́в | вереди́ли |
| жін. р. | вереди́ла |
| сер. р. | вереди́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вереди́вши |
