| | |
| вжали́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (бути вкушеним) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вжали́тися, вжали́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вжалі́мося, вжалі́мось, вжалі́мся |
| 2 особа | вжали́ся, вжали́сь | вжалі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вжалю́ся, вжалю́сь | вжалимо́ся, вжалимо́сь, вжали́мся |
| 2 особа | вжали́шся | вжалите́ся, вжалите́сь |
| 3 особа | вжали́ться | вжаля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | вжали́вся, вжали́всь | вжали́лися, вжали́лись |
| жін.р. | вжали́лася, вжали́лась |
| сер.р. | вжали́лося, вжали́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вжали́вшись |
