| | |
| взива́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (іменуватися, мати ім’я, назву; називатися, зватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | взива́тися, взива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | взива́ймося, взива́ймось |
| 2 особа | взива́йся, взива́йсь | взива́йтеся, взива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | взива́тимуся, взива́тимусь | взива́тимемося, взива́тимемось, взива́тимемся |
| 2 особа | взива́тимешся | взива́тиметеся, взива́тиметесь |
| 3 особа | взива́тиметься | взива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | взива́юся, взива́юсь | взива́ємося, взива́ємось, взива́ємся |
| 2 особа | взива́єшся | взива́єтеся, взива́єтесь |
| 3 особа | взива́ється | взива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| взива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | взива́вся, взива́всь | взива́лися, взива́лись |
| жін. р. | взива́лася, взива́лась |
| сер. р. | взива́лося, взива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| взива́вшись |
