| взо́рець – іменник чоловічого роду | ||
| (зовнішній вигляд чого-небудь) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | взо́рець | взо́рці |
| родовий | взо́рця | взо́рців |
| давальний | взо́рцю, взо́рцеві | взо́рцям |
| знахідний | взо́рець | взо́рці |
| орудний | взо́рцем | взо́рцями |
| місцевий | на/у взо́рці, взо́рцю | на/у взо́рцях |
| кличний | взо́рцю* | взо́рці* |
| [рідко] |