| | |
| вив’я́зувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розв’язувачи виймати; зв’язувати щось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вив’я́зувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вив’я́зуймо |
| 2 особа | вив’я́зуй | вив’я́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вив’я́зуватиму | вив’я́зуватимемо, вив’я́зуватимем |
| 2 особа | вив’я́зуватимеш | вив’я́зуватимете |
| 3 особа | вив’я́зуватиме | вив’я́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вив’я́зую | вив’я́зуємо, вив’я́зуєм |
| 2 особа | вив’я́зуєш | вив’я́зуєте |
| 3 особа | вив’я́зує | вив’я́зують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вив’я́зуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вив’я́зував | вив’я́зували |
| жін. р. | вив’я́зувала |
| сер. р. | вив’я́зувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вив’я́зуваний |
| Безособова форма |
| вив’я́зувано |
| Дієприслівник |
| вив’я́зувавши |
