| | |
| виділя́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | виділя́тися, виділя́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | виділя́ймося, виділя́ймось |
| 2 особа | виділя́йся, виділя́йсь | виділя́йтеся, виділя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | виділя́тимуся, виділя́тимусь | виділя́тимемося, виділя́тимемось, виділя́тимемся |
| 2 особа | виділя́тимешся | виділя́тиметеся, виділя́тиметесь |
| 3 особа | виділя́тиметься | виділя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | виділя́юся, виділя́юсь | виділя́ємося, виділя́ємось, виділя́ємся |
| 2 особа | виділя́єшся | виділя́єтеся, виділя́єтесь |
| 3 особа | виділя́ється | виділя́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| виділя́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | виділя́вся, виділя́всь | виділя́лися, виділя́лись |
| жін. р. | виділя́лася, виділя́лась |
| сер. р. | виділя́лося, виділя́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| виділя́вшись |
