| ви́кашляти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́кашляти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́кашляймо | |
| 2 особа | ви́кашляй | ви́кашляйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́кашляю | ви́кашляємо, ви́кашляєм |
| 2 особа | ви́кашляєш | ви́кашляєте |
| 3 особа | ви́кашляє | ви́кашляють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́кашляв | ви́кашляли |
| жін.р. | ви́кашляла | |
| сер.р. | ви́кашляло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́кашлявши | ||