| | |
| ви́лаятися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́лаятися, ви́лаятись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́лаймося, ви́лаймось |
| 2 особа | ви́лайся, ви́лайсь | ви́лайтеся, ви́лайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́лаюся, ви́лаюсь | ви́лаємося, ви́лаємось, ви́лаємся |
| 2 особа | ви́лаєшся | ви́лаєтеся, ви́лаєтесь |
| 3 особа | ви́лається | ви́лаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́лаявся, ви́лаявсь | ви́лаялися, ви́лаялись |
| жін.р. | ви́лаялася, ви́лаялась |
| сер.р. | ви́лаялося, ви́лаялось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́лаявшись |
