| ви́лужений – дієприкметник | ||||
| (від: ви”лужити) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́лужений | ви́лужена | ви́лужене | ви́лужені |
| родовий | ви́луженого | ви́луженої | ви́луженого | ви́лужених |
| давальний | ви́луженому | ви́луженій | ви́луженому | ви́луженим |
| знахідний | ви́лужений | ви́лужену | ви́лужене | ви́лужені |
| орудний | ви́луженим | ви́луженою | ви́луженим | ви́луженими |
| місцевий | на/у ви́луженому, ви́луженім | на/у ви́луженій | на/у ви́луженому, ви́луженім | на/у ви́лужених |