| ви́ляпати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́ляпати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́ляпаймо | |
| 2 особа | ви́ляпай | ви́ляпайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́ляпаю | ви́ляпаємо, ви́ляпаєм |
| 2 особа | ви́ляпаєш | ви́ляпаєте |
| 3 особа | ви́ляпає | ви́ляпають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́ляпав | ви́ляпали |
| жін.р. | ви́ляпала | |
| сер.р. | ви́ляпало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́ляпавши | ||