| | |
| випа́лювати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (палячи, знищувати все) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | випа́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | випа́люймо |
| 2 особа | випа́люй | випа́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | випа́люватиму | випа́люватимемо, випа́люватимем |
| 2 особа | випа́люватимеш | випа́люватимете |
| 3 особа | випа́люватиме | випа́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | випа́люю | випа́люємо, випа́люєм |
| 2 особа | випа́люєш | випа́люєте |
| 3 особа | випа́лює | випа́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| випа́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | випа́лював | випа́лювали |
| жін. р. | випа́лювала |
| сер. р. | випа́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| випа́люваний |
| Безособова форма |
| випа́лювано |
| Дієприслівник |
| випа́лювавши |
