| | |
| вируша́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вируша́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вируша́ймо |
| 2 особа | вируша́й | вируша́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вируша́тиму | вируша́тимемо, вируша́тимем |
| 2 особа | вируша́тимеш | вируша́тимете |
| 3 особа | вируша́тиме | вируша́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вируша́ю | вируша́ємо, вируша́єм |
| 2 особа | вируша́єш | вируша́єте |
| 3 особа | вируша́є | вируша́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вируша́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вируша́в | вируша́ли |
| жін. р. | вируша́ла |
| сер. р. | вируша́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вируша́вши |
