| | |
| виска́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | виска́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | виска́люймо |
| 2 особа | виска́люй | виска́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | виска́люватиму | виска́люватимемо, виска́люватимем |
| 2 особа | виска́люватимеш | виска́люватимете |
| 3 особа | виска́люватиме | виска́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | виска́люю | виска́люємо, виска́люєм |
| 2 особа | виска́люєш | виска́люєте |
| 3 особа | виска́лює | виска́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| виска́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | виска́лював | виска́лювали |
| жін. р. | виска́лювала |
| сер. р. | виска́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| виска́лювавши |
