| виско́ви́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | виско́ви́й | виско́ва́ | виско́ве́ | виско́ві́ |
| родовий | виско́во́го | виско́во́ї | виско́во́го | виско́ви́х |
| давальний | виско́во́му | виско́ві́й | виско́во́му | виско́ви́м |
| знахідний | виско́ви́й | виско́ву́ | виско́ве́ | виско́ві́ |
| орудний | виско́ви́м | виско́во́ю | виско́ви́м | виско́ви́ми |
| місцевий | на/у виско́во́му, виско́ві́м | на/у виско́ві́й | на/у виско́во́му, виско́ві́м | на/у виско́ви́х |